Що таке імпакт-фактор?

Що таке імпакт-фактор?

Як правило, автори пишуть наукові статті, грунтуючись на попередніх дослідженнях інших вчених і роблять власні висновки і пропозиції. Отже, вони використовують у своїй роботі досягнення колег, цитуючи їх наукові праці. Існує спеціальний показник - індекс цитування, який відображає, як багато разів статті певного автора були використані (процитовані) в роботах інших авторів. Простежується тенденція, що вчений, статті якого опубліковані у виданнях з високим імпакт-фактором, має великий індекс цитування.

Ідея виникла і розвивалася під контролем Юджина Гарфілда - доктора філософських наук, засновника частини корпорації «Thomson Reuters» - «Thomson Scientific», який ще на початку 1960-х років разом з колегами розробив метод розрахунку ІФ. Метою було визначення цінності наукового видання.

Як розрахувати імпакт-фактор?

Для того, щоб визначити імпакт-фактор використовується спеціальна формула, яка передбачає розрахунок даних за три роки.
ІФ 2016 = A / B, де:
A — кількість цитувань за 2014 рік у журналах, які відслідковуються ІНІ, статей, опублікованих в даному журналі в 2014-2015 роках;
B — число опублікованих в цьому журналі статей в 2014-2015 роках.


Навіщо потрібен імпакт-фактор?


ІФ - не маловажний критерій зіставлення рівня досліджень в суміжних областях знань. З його допомогою можна визначити, які дослідження заслуговують фінансових інвестицій, з якими вченими стоїть налагодити контакт і почати співпрацю.
ІФ враховують при оцінюванні рівня видань Web of Science, РИНЦ і інших наукометричних баз, а також і якості статей, які в них опубліковані. Незважаючи на вагомість ІФ в наукометрії, більшість сприймають цей показник неоднозначно, адже у нього є, як свої переваги, так і недоліки.
Імпакт-фактор завоював популярність за широке охоплення наукової літератури, що індексується (більше 8400 журналів з 60 країн), публічність і доступність інформації, простий механізм користування, великі вимоги рецензентів до статей.
Видання з високим ІФ більш привабливі для публікації. Отже, їх редакції потопають від великої кількості статей. Але маючи широкий вибір, видання можуть підвищити свій рейтинг ще більше.
Вони отримують якісних статей більше, ніж можуть опублікувати і, відповідно, посилюють процес рецензування. Як результат, ми отримуємо висококласні видання виключно з якісними і корисними науковими матеріалами, які «пройшли відбір».

Незважаючи на свої переваги, імпакт-фактор далеко не ідеальний наукометричний показник.


Вчені вважають, що якість і цінність наукової праці не пов'язані безпосередньо з ІФ журналу, в якому він опублікований.
Слід також брати до уваги, що тимчасові проміжки між моментом прийняття статті та її публікацією відрізняються в різних виданнях, і в деяких можуть досягати двох років. Тоді на цитування, а саме посилання, яке враховується при розрахунках, залишається близько року. Отже, такий показник не може бути повністю об'єктивним.
У різних сферах науки дослідження мають особливості і тимчасові рамки, результатом чого стає неоднакова частота публікації, що надає своєрідний вплив на чисельне значення імпакт-фактору. Наприклад, у медичних видань ІФ часто вище, ніж в математичних.

Справедливо зауважують, що не можна оцінювати важливість видання, грунтуючись виключно на ІФ, адже існують способи штучного підвищення цього показника, такі як:
• самоцитування;
• продаж цитувань;
• взаємний договірний обмін цитуванням між виданнями;
• публікація не надто великої кількості статей (ІФ нижче при великій кількості статей, тому що цитуються не всі опубліковані статті).


І що в результаті? Чи важливий імпакт-фактор у сучасному наукометричному світі? 

Безсумнівно, це корисний інструмент для оцінювання якості видань. Але помилково сприймати його як єдину істину. Підхід до визначення важливості журналу повинен бути комплексним з використанням різноманітних індикаторів значущості. Тоді і результати будуть ефективними та об'єктивними.

Поділитися